Рослини символи

Тема: «Багатство нашої землі »

Мета: Ознайомити учнів з біологічними  особливостями харчових рослин, що стали символами України. Дати уявлення про значення даних рослин в житті Українців, показати роль рослин – символів в народній творчості.

Форма проведення: Зустріч з українською сім′єю ІІ пол. 19 ст. , представлення рослин – символів українського народу, доповіді сучасних вчених.

Рослини, що досліджуються: калина, пшениця, соняшник, мак, яблука, вишні.

План дослідження:

1. Клас, родина, рід та вид рослини

2. Життєва форма

3. Розмір

4. Особливості будови кореня

5. Особливості будови стебла

6. Особливості будови листків

7. Особливості будови квіток

9. Особливості будови плодів

Хід заходу:

Ведучий 1: Кожний народ має свої святині, свої символи: опоетизовані образи дерев, квітів, трав. Є вони і в нашого народу. Ці образи-символи уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі

Ведучий 2: Рослинні мотиви та образи широко представлені в українському фольклорі. Майже в усіх жанрах усної народної творчості рослинна символіка є одним із найважливіших художніх засобів.

Ведучий 1: Україна  — це « тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини».  На кожному подвір’ї росте кущ калини, а біля хати квітнуть чорнобривці,  барвінок, червона рута... Кожна квітка милує око своєю красою, веселить душу та лікує тіло. 

1-ий читець. УКРАЇНО МИЛА, КРАЮ МІЙ ЧУДОВИЙ!

ЧИ Є В ЦІЛІМ СВІТІ ЩЕ ТАКА КРАСА?

ВЕСНО НАША РІДНА, В ЗАПАХАХ БУЗКОВИХ,

В ГОЛУБІМ СЕРПАНКУ ДІВЧИНИ КОСА.

2-ий читець. ВСЯ В САДАХ ВИШНЕВИХ, У ПАХУЧИХ М’ЯТАХ,

В РОЗЛОГИХ ДОЛИНАХ ЯБЛУНЬ ПАХНЕ ЦВІТ.

ЗЕМЛЕ ТИ ВРОДЛИВА, ЗЕМЛЕ ТИ БАГАТА,

ДЕ ТАКОЇ ВРОДИ ЗНАЙДЕШ ДИВОЦВІТ?

3-ій читець. СКРІЗЬ ХАТИ БІЛЕНЬКІ, НАЧЕ НА МАЛЮНКУ,

В МАЛЬВАХ, ЧОРНОБРИВЦЯХ, НАЧЕ У ВІНКУ,

ДАЙ, КОХАНА ЗЕМЛЕ, ЦІЛЮЩОГО ТРУНКУ,

ВІРНОЮ Я БУДУ ТОБІ ДО ВІКУ!

Ведучий 2: Сьогодні ми з вами завітаємо в українську родину 19 ст. і попросимо їх  познайомити  нас , які ж рослини є дуже цінними для них і з давніх - давен відігравали велике значення для їх предків. Тож познайомимося : родина Кучеренко: батько – Іван, мати – Катерина , діти – Петро та Марія.

Ведучий 1 : За експертів ми сьогодні маємо  сучасних науковців, це – хімік- біолог, лікар – дієтолог та творча група етнографів - істориків. 

Ведучий 2: Шановні гості то з  якими  рослинами ви нас сьогодні познайомите.

Іван : Сьогодні ми вас познайомимо з дуже важливими для нас рослинами це - калина, пшениця, соняшник, мак, яблука, вишні, так як ці рослини не лише є важливими харчовими, лікарськими рослинами, а й символізують собою нашу українську землю.

Катерина: Однією з найважливіших рослин символів України є калина.

Завжди з Україною тісно пов′язували калину. Калина — споконвічний яскравий символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів; не було, здається, хатини в Україні, біля якої б вона не кущувала.

Ведучий 2:Жодна рослина не опоетизована так ніжно і трепетно у народних легендах, як калина. У піснях вона — це, перш за все, символ дівочої вроди:

Ой у лузі червона калина,

То ж не калина — молода дівчина.

Ведучий 1:

А які вірші та пісні виконують про калину під час обрядів!

Червона калина

Віконце заступила,

Вийшла дружечка з хати

Цвіт-калину ламати,—

співали під час весільного обряду.

Катерина:

Калина також символізує свято Коляди, Різдва світу. Наруга над нею вкриває людину ганьбою, так само, як убивство лелеки. Біля хати завжди садять калину, взимку її ягоди кладуть між шибками. Досі існує повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду - син. Калиновий чай - найкращі ліки від застуди. Важлива роль належить калині в різних обрядах, особливо на весіллі – оздоблють нею  весільне гільце

(Представлення калини за планом )

Калина: Це гіллястий кущ або невелике (2— 4 м заввишки) дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі, голі, гладенькі, місцями з вели­кими сочевичками. Листки су­противні, широкояйцевидні, 3— 5-лопатеві, зверху голі, зіспо­ду — бархатистоопушені, 5—10 см завдовжки, 5—8 см завширшки.   Квітки   білі, в зонтиковидних ВОЛОТЯХ; віно­чок зрослопелюстковий, п'яти­роздільний. Крайові квітки суц­віття неплідні, з коротким по­рівняно великим плоским ві­ночком, з неоднаковими лопа­тями; віночок внутрішніх плід­них квіток правильний, корот-кодзвониковидний. Плід — черво­на куляста кістянка. Цвіте у травні — червні

Доповіді експертів:

Хімік – біолог: (з лік рослин) Калина – кущ або невелике дерево, що росте у лісах між чагарниками та при берегах річок по всій тери­торії України і майже у кожному дворі України. Її  плоди гіркуваті й терпкуваті на смак. Це харчова, лікарська і медоносна рослина. . Широко вирощу­ють її на присадибних ділянках.

Лікар – дієтолог:  Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Відвар цієї рослини – добрий кровоспинний засіб, також потогінний, послаблюючий.Ягоди з медом їдять при простуді та хворобах печінки. Соком калини очищають обличчя, щоб рум’янилось.

Етнограф: (легенди про калину ) Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням

 Легенда № 1 "Калина і Килина"

Дівчина Килина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Килину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Килину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

(Можна заспівати пісню про калину)

Іван: Завжди Україна славилася своїми золотими полями – безкрайніми ланами пшениці. Пшениця це наш хліб.

Ведучий 1 : З давніх – давен пшениця була основною харчовою рослиною на нашій землі.

(Представлення пшениці за планом)

Пшениця: Однорічна рослина заввишки до 100 см з голим, порожнистим стеблом. Листки широколінійні плоскі, суцвіття складний колос. Плід зернівка. За морфологічними особливостями види пшениці об'єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб'яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок.

Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98% загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої в Україні припадає 90% площі.

Доповіді експертів:

Хімік – біолог: (з лік рослин) Зародки пшениці містять значну кількість поживних і біологічно активних речовин. Екстракт зародків пшениці — це імуномодулятор, який здатен збільшити опір організму дії негативних зовнішніх факторів

Лікар – дієтолог:. У медицині та косметології екстракт зародків пшениці використовується як засіб, що має протиопіковий ефект, прискорює загоєння ран, виразок та опіків. Це обумовлено впливом екстракту зародків пшениці на фібробласти, які відіграють основну роль в загоєнні ран і активації грануляційного процесу.

У косметології також використовується як омолоджуючий засіб. Завдяки вмісту селену і каротиноїдів, які мають антиоксидантні властивості, зародки пшениці перешкоджають дії вільних радикалів. Таким чином екстракт зародків пшениці зміцнює стінки судин, попереджає старіння і появу пухлин.

Етнограф:  На території України пшениця з'явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у 6 ст. до н. е. і згодом пшениця була важливим предметом експорту з Південної України до Греції і Риму.

Катерина: Я готую величезну кількість страв з пшениці та муки. Це і  хліб,і вареники, і пампушки  і різні каші. Хліб — найвиразніший, найпопулярніший, найбільш значущий атрибут нашого харчування. Хліб — усьому голова, Хліб та вода — козацька їда, Без хліба суха бесіда — таких прикладів української народної мудрості можна наводити безліч

Марія: А також готуємо різну випічку і не тільки на кожен день, а й випікаємо обрядові страви на свята. Це і жайворонки на свято закликання весни, куличі на Великдень, різні пряники та фігурки на Різдво. Обов′язкова страва на Різдво є кутя, що готується з цілих зерен  пшениці.

Петро:   Хліб на Україні вважається символом свя­тості, радості, щастя, здоров'я та багатства. Тому жнива завжди були святою справою. Село в цей час завмира­ло. Вдома лишались тільки хворі, старі і малі. Достиглі поля пшениці і жита чекали мозолястих рук хлібороба. Жнива починались за тиждень до Петра, або після ньо­го і обов'язково в легкі дні: середу, п'ятницю, суботу. Після жнив завжди святкується свято обжинки, а перший вижатий сніп завжди зберігали як один з головних оберегів в хаті.

Ведучий 2 : В 19 ст.  широко почали культивувати, ще одну харчову рослину, що зайняла почесне місце не лише серед сільськогосподарських культур, а й як окраса та символ українського села.

Це – соняшник.

Соняшник: Я – квітка сонця. Навіть схожий на нього. Встаю разом з першими

                    сонячними промінцями і весь день рухаюсь із сонечком,

                    повертаючи свою голову із сходу на захід. Подивіться, яка гарна в

                    мене золота корона на голові. Коренева система сильно розвинена.

Висота стебла здебільшого 120-150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.

Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта - чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.Плід - сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня.

Доповіді експертів:

Хімік – біолог: Соняшник - теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи .У крайових квітках знайдено гіркі речовини, холін, бетаїн, тараксантин, каротин. Листки містять каротин (близько 11 мг/100г), смолисті речовини та каучук (близько 0,6%). Вміст олії в насінні становить 47-52%. У соняшнику знайдено вуглеводи (близько 27%), білкові речовини (близько 20%), фітин (2%), органічні кислоти, дубильні речовини (з лік рослин). . Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Лікар – дієтолог: Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.

Соняшникова олія - цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовчокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при холецеститі, холангіті, холангіогепатиті.

Етнограф: ( ) Соняшник

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Це була чарівна і гірка історія.

Як на світі нас ще не було, то сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли спочивати на небо.

Одного дня веселилися вони в гаю, як стало сонце сідати, почали вони збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій вінок і вернулася назад.

Але там його вже не було. Побачила вона недалеко під березою гарного парубка з віночком у руках. Він обняв дочку сонця і забалакав до неї дуже чарівними словами. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде з ним краще ніж у батька сонця.

Юна дівчина погодилася жити на землі, де співає соловейко, цвіте черемуха, існує любов. Сонце кликало дочку додому, сердилося, говорило, що на землі їй буде дуже важко жити. Але дівчина зосталась з коханим.

Ну от почалося для неї звичайне земне буденне життя. Чоловік більше робив, ніж говорив своїй гарній дружині ніжні слова, а бувало що зовсім забував про неї. Вона говорила йому, що вона мало бачить його, сумує за ним. Говорила, що він, мабуть, розлюбив її. А він відповідав, що земні люди люблять інакше, бо бачать щастя в любові, що єднається з радістю у праці.

Тоді дівчина попросила, щоб він навчив її працювати, щоб стати земною. А він все мовчав. Потім красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестричками. Забула про свою гордість і закралася непомітно до батьківського царства. Але сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно тільки скропило її своїми слізьми.

І тоді дівчина-красуня стала квіткою, що тужила весь час за батьківщиною, завжди повертаючи голівку до сонця. Назвали її соняшником.

Катерина: Хочу розповісти вам ще про одну рослину, що використовується не лише в їжу, а і як ліки та оберег. Це – мак. Оберегом від нечистої сили є мак. Його насінням, освяченим на свято Маковея, обсипають садибу, людей і худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння, виразки шлунку. Традиційні коржі з маком люблять усі. Мак обов′язково додають до Різдвяної куті.

(Представлення маку за планом)

Мак: мак-самосійка; — однорічна трав'яниста  рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені. Квітки великі (3—5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскраво червоні, рідше — рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші, ніж у довжину. Плід — широ-коеліпсоїдна коробочка, при ос­нові звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень. Поширення. Мак дикий росте розсіяно по всій території Украї­ни

Доповіді експертів:

Хімік – біолог: (з лік рослин) Квітки маку мі­стять близько 0,05 % алкалоїдів, вітамін С, , пектин, смолисті речовини та солі заліза і магнію. В головках є алкалоїди, вітамін Е, вищі жир­ні кислоти (пальмітинова, стеари­нова, лінолева).

Лікар – дієтолог: Мак дикий заспокій­ливо діє на центральну нервову систему, має легкі снотворні й болетамувальні властивості, ви­являє пом'якшувальну, обволі­каючу, мокротовидільну, пото­гінну та кровоспинну дію. Настій пелюсток використовують проти кашлю, при бронхітах, трахеї­тах і ларингітах, від безсоння, у випадку серцебиття.

Етнограф: ( ) Про мак

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Мак — найдревніша рослина. Про цю чудову рослину в Україні існує багато легенд. І ось одна із них.

Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу.

Та побачили їх вороги і оточили з усіх сторін. І звернулася тоді найвродливіша дівчина, донька воєводи, із проханням до матінки-землі:

— Матінко-земле, врятуй нас від неволі, від життя страшного у печенігів-нечестивців. Допоможи нам знищити їх!

І зглянулася земля-матінка на сльози дівчат-полонянок. Тільки доторкнеться до дівчини печеніг, як вона стає квіткою-маком, червоною, як жар і красивою, як самі дівчата.

Так і не змогли вороги захопити в полон жодної дівчини. Потомилися печеніги і вирішили спочити. Та тільки розсідлали коней і лягли на землю, як поснули непробудним сном. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту, відплатили за себе.

Рано-вранці поверталися із походу руські воїни. І побачили вони червону, як жар, долину маків, а біля них сплячих ворогів-печенігів. Кинулися вони на печенігів і повбивали всіх. І коли пролилася остання крапля крові печенігів, кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. У руках дівчата тримали червоні квіти маку і подарували їх воїнам-визволителям.

І земля-матінка залишила на згадку про цей бій квіти маку. Вони щороку виростали на цій долині і радували око людям своєю красою.

Ведучий 1: А які  фрукти здавна вирощували на Україні?

Іван: Невід′ємною частиною кожного саду українця завжди були яблука та вишні.

Петро: Нашу садибу можна описати словами Т.Г.Шевченка «Садок вишневий біля хати ..»

(Розповідає вірш)

(Представлення яблука та вишні за планом)

Вишня: дерево родини розових заввишки 2,5—6 м. Листки голі, блискучі, без залозок на черешках, еліп­тичні або яйцевидні, короткозагострені, пилчасті. Квітки великі, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в зонтиковидних або гроновидних суцвіттях. Плід — соковита темно-червона кістянка. Цвіте у квітні — травні. Походить з Балкан-ського півострова. На Україні ши­роко вирощують як плодове де­рево.

   

Яблуко: кущ або дерево до 10 м заввиш­ки, родини розових. Гілки розлогі, голі або в молодому віці трохи опушені, гладенькі або злегка горбкува­ті, темно-коричневого або сірого кольору. Листки чергові, череш­кові, суцільні, широкояйцевидні або майже округлі. Квітки правильні, двостатеві, до 4 см в діаметрі, у малоквіткових зонтиковидних суцвіттях на кінцях вкорочених пагонів; пелюстки (їх 5) білі або рожеві, з зовнішнього боку темніші. Плід — яблуко, кулясте або округло-яйцевидне, жовто-зелене, іно­ді червоніюче, на смак дуже кис­лувате. Цвіте у квітні — травні

Доповіді експертів:

Хімік – біолог: (з лік рослин) . Усі частини рос­лини вишні мають чималий набір фізіо­логічно активних речовин у кіль­костях,   що   мають   лікувально-профілактичне значення. Листки та кора  містять лимонну кислоту, дубиль­ні речовини,; пло­ди — антоціани, цукри, дубильні, пектинові і барвні речовини, ас­корбінову кислоту, вітаміни В, РР, фолієву кислоту,  інозит,  понад 10  органічних  кислот,   сполуки міді   і   заліза,   в   йонній   фор­мі — сполуки калію, магнію тощо

Лікар – дієтолог: Значення яблук полягає в тому, що вони є прекрасними попереджувачами накопичення холестерину в організмі і забезпечують підтримання вмісту холестерину на допустимому рівні за щоденного споживання. Цей ефект пояснюється високим вмістом пектину в шкірці. Крім того, пектин запобігає поглинанню жирів та цукрів і виводить холестерин з крові. Високий вміст калію в м'якоті яблук сприяє виведенню надлишкових вод з організму. Яблука корисні для роботи серця — підвищенний вміст калію та присутність пектину запобігають відкладанню жирів в артеріальній стінці та виникненню артеросклерозу.

Етнограф: ( ) Вишня — символ світового дерева  життя; символ України, рідної землі; матері; дівчини-нареченої.

 Хата у вишневому садочку - одвічне замилування українського народу. Вона оспівана багатьма письменниками. Тому Шевченківський "садок вишневий коло хати" став символом України, рідним, близьким образом. Яблуня відома в Україні не менше. З незапам'ятних часів у дикому стані вона була поширена на всій Україні. Яблуко стало символом кохання і родючості. Про особливу плодючість яблуні знали вже трипільці, коли зображали насіння яблуні на своєму посуді. Вже за часів Київської Русі було відомо кілька рецептів зберігання яблук взимку, сушіння, квашення, приготування солодощів.

Послухайте легенду про Вишню

Жила колись на Україні одна родина. Чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. Жінка була йому до помочі і доглядала за дітьми, бо було за ким. Дав їм Бог п’ятеро синів і одну дочку. Зіп’ялися на ноги господарі, добралися до якогось там достатку. Милувалися у вільну хвилину обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їх обійстя нещастя, бо хатина ховалася у глибокому байраку та й гострі шаблі й стріли батька та його синів завжди були на сторожі. Та людське щастя у руках Божих…

Настали на Україні важкі часи і вороги віднайшли той щасливий зимівник та й взялися до грабунку. Стали проти ворогів батько з синами, але сила солому ломить: сміливих козаків постріляли і порізали. Кинулися кати до хати та на їхній дорозі стала мати із самострілом. Поклала кулею зайд, а сама впала на порозі рідної хати. Тіла козачі вороги потягли із собою кудись, а маму донечка поховала у саду.

І сталося диво... Виросло на тому місці деревце, яке навесні зацвіло пишним білим цвітом, а літом налилося червоними ягодами, схожими на краплини крові. Милувалася дівчина-сиротина цвітом деревця, а як спробувала смачних ягід, то враз заснула. І сниться їй те деревце , що з нього вийшла постать матері, стала біля неї і каже:

– Видиш ня, донечко? – шепотіли люблячі уста. – Вишня, доню?

З того часу те деревце називають Вишнею. А що великою є душа кожної матері, то краплини-ягоди в неї великі та соковиті.

Ведучий: Отже, ми хотіли б завершити наш захід такими віршованими рядками

Є багато країн на Землі,

      В них озера, річки і долини...

      Є країни великі й малі,

      Та найкраща завжди – Батьківщина.

            Є багато квіток запашних,

            Кожна квітка красу свою має,

            Та гарніші завжди поміж них

            Ті, що квітнуть у рідному краю.

Ведучий 2: Тож давайте завжди пам′ятати  про зелені, цілющі багатства нашої землі та оберігати їх. Наші гості в подарунок  підготували вам цікаві загадки про рослини

1. На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає.                 

(Каштан)

2. До сонця я похожий і сонце я люблю

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,

І золотом убрана голівонька моя.

                        (Соняшник)

3. Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

                        (Пролісок)

4. Довгий, зелений, добрий, солоний,

Добрий і сирий. Хто він такий?

                        (Огірок)

5. В чистім полі він росте:

      На високих ніжках,

В зелених панчішках.

Квіточки блакитні,

Оченьки привітні.

                             (Льон)

6. Я росла в темній темниці,

Як зросла – взяли в світлиці.

З мене шкурку всі деруть,

Мене варять, мене труть.

Відгадайте, хто ж я є,

Чи ви знаєте мене?

                        (Картопля)

7. Прийшла дівка з гір,

Несла на собі сім шкір,

Як їх розбирали, всі над ними ридали.

(цибуля)

8. Що у нашому городі Стає першим у пригоді, Виростає щодоби, Як у лісі ті гриби? .

(огірок)

9 . Проти сонця, де тепленько, Там свинки лежать гладенькі: А як тільки осінь прийде, Зразу з хати баба вийде, Одрубає, де хвости, Кличе діда, щоб нести. (гарбузи)

10. Навесні радую тебе, Влітку прохолоджую тебе, Восени годую я тебе, І взимку грію я тебе, (дерево)

11. Чия голова не має носа?(капуста)

12. Повна діжка жита п'ятачком покрита (мак)