Методична робота

Інтерактивні форми навчання на уроках на уроках хімії

Процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  „Прес”. Цю форму роботи  використовую тоді, коли виникають спірні питання,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.  Наприклад,  на  уроці  „Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми”  учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання – „Поясніть, чому  в Україні у галузі використання нафти і газу триває економічна криза”. Кожна група учнів презентує і захищає  свою позицію за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція);     2)…тому що… (пояснення);

3)…наприклад… (приклад);       4) таким чином… (висновок).

Ефективним є метод  „Асоціативний кущ”, який дозволяє  сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня. На уроці „Будова атома” учні, маючи знання з уроків природознавства, фізики, називають слова, які асоціюються з поняттям „атом”. Атом: електрон, ядро, протон, найменша частинка, нейтрон, хімічний елемент, молекула, порядковий номер. Далі об'єднують ці терміни у дві групи: будова атома, характеристики атома, пропонують визначення поняттю „атом” і найбільш повне записують.

У навчально – виховному процесі використовую метод проекту тому, що  він створює  умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності.

Однією  з  ключових   є   компетентність  саморозвитку  й  самоосвіти, яка ґрунтується на  постійному  тренінгу  засвоєння  структури  діяльності  особистості. Самоосвіту учні  здійснюють  за етапами:

1) постановка мети;

2) планування;

3)  організація  робочого  листа;

4) реалізація;

5) рефлексія.

 Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом  застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми та способи  самостійної  роботи на  уроках  хімії:  складання змісту теми уроку; робота з поняттями: екзотермічні, ендотермічні реакції, відносна атомна і молекулярна маси і т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням з наступною дискусією по темі.  В ході  обговорення  питань  вони будують   виклад   матеріалу   з використанням  термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність  між поняттям і змістом.  Наприклад:

Установіть відповідність  між рівнянням  та типом хімічної реакції

1. Na₂O + H₂O → 2NaOH;                                                    А (обміну);

2. 3KOH + H₃PO₄ → K₃PO₄ + 3H₂O;                                   Б  ( сполучення) ;

3. 2H₂O₂ → 2H₂O + O₂;                                                         В  ( заміщення);

4. Ca + 2H₂O → Ca(OH)₂ + H₂.                                             Г   (розкладу);

На засвоєння чи закріплення матеріалу можна використати складання  логічних  схем. Учням  пропоную  завдання: „Користуючись текстом підручника, закінчіть структурно - логічну схему: кругообіг кисню в природі; робота зі складання й заповнення таблиць: ”Порівняльна характеристика властивостей речовин, що мають різні типи кристалічних ґраток”, „Порівняння хімічних властивостей розчинних і нерозчинних основ”.

Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей.

Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті  ” використовую метод групової роботи „Ажурна пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні  об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”, „Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  „домашні групи”. Кожна група формулює і записує висновки.

При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний  вплив  вуглекислого  газу  застосовую метод  „Мікрофон”. Ця форма дає можливість кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи зменшення його концентрації в атмосфері.

Освітню ж рефлексію учнів можна відстежити, скориставшись однією з

творчих форм рефлексії – сінквейном. Цей метод полягає у здатності резюмувати інформацію, відтворювати складні ідеї, почуття і подавати їх декількома словами. Він вимагає серйозної, вдумливої рефлексії, що базується на широкому інтелектуальному запасі.

Сінквейн – це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в коротких висловах. Слово сінквейн походить від французького, що означає «п'ять». Отже, сінквейн – це вірш, що складається з п'яти рядків.

Правила написання сінквейна:

• у першому рядку тема називається одним словом (іменником);

• другий рядок – це опис теми у двох словах (двома прикметниками);

• третій рядок – це опис дії в рамках цієї теми трьома словами (дієслова).

• четверта рядок – це фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми

(почуття однією фразою);

• останній рядок – це синонім з одного слова, який повторює суть теми.

Наприклад, під час узагальнення теми «Оксигеновмісні органічні сполуки» можна провести інтегрований урок з біологією й екологією. Окремі оксигеновмісні органічні сполуки можна розглядати як природні полімери. Рефлексія такого уроку проводиться у формі сінквейна, наприклад:

1. Вуглеводи.

2. Оксигеновмісні, органічні.

3. Живлять, одягають, захищають.

4. Природно утворюються методом фотосинтезу.

5. Полісахариди.

Отже, виважене і професійне застосування різноманітних інноваційних методів і прийомів для досягнення певних дидактичних цілей надає уроку хімії особливої ефективності, а також є одним із способів розвитку пізнавальних і творчих інтересів учнів до хімії як науки в рамках конструктивістського профільного навчання, що передбачає активізацію працездатності, посилення інтересу до здобуття нових знань,

підготовку до розв’язування актуальних життєвих проблем.