Цікаві факти

ЗВІДКИ ПОХОДЯТЬ НАЗВИ ЕЛЕМЕНТІВ

Назви елементів, що походять від назв частин світу: Європій Еи, Америцій Am; країн: Скандій Sc (Скандинавія, Scandinavia); Тулій Tm (Thule (Туле) — стародавня латинська назва Сканди­навії, нині Туле — місто на північному заході Гренландії, яку відкрили скандинавські вікінги); Галій Ga (Gallia (Галлія) — ла­тинська назва Франції); Германій Ge (Germania); Рутеній Ru (Ruthenia — латинська назва Русі); Полоній Ро (Polonia — латинська назва Польщі); Францій Fr (France); міст і сіл: Магній Mg (місто Магнізія у Стародавній Греції); Стронцій Sr (село Стронціан у Шотландії); Берклій Вк (Берклі — університетське місто і нау­ковий центр у Каліфорнії); Дубній Db (Дубна — підмосковне місто, де розташований Інститут ядерних досліджень); Ербій Ег, Тербій ТЬ, Ітербій Yb, Ітрій Y (село Іттербю у Швеції, де в занедбаному кар'єрі лейтенант шведської армії К.Ареніус знайшов перший рідкісноземельний мінерал); Гольмій Ho (Hohnia (Гольмія) — ста­родавня назва Стокгольма); Лютецій Lu (Luthetia (Лютеція) — ла­тинська назва Парижа); Гафній Hf (Hafnia --- стародавні назви Ко­пенгагена); Реній Re (провінція Rhein (Рейн) у Німеччині); Калі­форній Cf (California (Каліфорнія) — штат у США); Гасій Hs (Hessen (Гессен) — область у Німеччині).

                                  Назви елементів, що пов'язані:

а)  з характерними лініями в спектрах їх атомів: Рубідій Rb —
від лат. rubrus (rubidus) — червоний (за дві характерні темно-чер-
воні спектральні лінії); Цезій Cs — від лат. caesius — блакитний
(за дві характерні блакитні спектральні лінії); Індій In — від інди-
го — темно-синій барвник рослинного походження, який вироб-
ляли в Індії (за темно-синю лінію в його спектрі); Талій ТІ — від
грец.    — молода зелена галузка (за спектральну ніжно-зеле-
ну лінію);

б)  з кольором або запахом простих речовин і хімічних сполук: сірка
S — від санскр. «сіра» — світло-жовта; Хлор СІ — від грец. хХорюс, —жовто-зелений (колір газуватого хлору); Хром Сг — від грец. хрсоихх — барва, колір (за широку і різноманітну гаму яскравих кольорів його сполук), порівняйте: хромофор, хромосфера, хромосома, хро­матографія; Родій Rh — від грец. po5ov — троянда і ро8іє<; — роже­вий (за колір солей родію у воді); Йод І — від грец. юбєс; — фіалко­вий (за колір газуватого йоду); Іридій Іг — від грец. ірц — веселка, райдуга (за різноманітність кольорів і відтінків сполук цього мета­лу); Празеодим Рг — від грец. rcpotaioq — світло-зелений і бібицос; — близнюк, отже, «світло-зелений близнюк». Цей елемент був відкри­тий австрійським хіміком К.Ауером фон Вельсбахом (1885), який розділив гіпотетичний елемент Дидим Di на Празеодим (його солі ніжно-зелені) та Неодим Nd («новий близнюк», солі якого фіал­ково-червоні); Бром Вг — від грец. Ррсопхх; — смердючий (за різкий неприємний запах рідкого й газуватого брому); Осмій Os — від грец. остит] — запах (за своєрідний гострий запах газуватого Os0₄, що нагадує запах простої речовини хлору);

в) з астрономією і міфологією: Гелій Не — «сонячний», від грец. TzXioq — бог Сонця, Сонце; Титан Ті — на честь Титанів — могутніх і безсмертних дітей богині землі Геї та бога неба Урана; Ванадій V — на честь Ванадіс — богині вроди і кохання у давніх скандинавів; Кобальт Co — від німецького Kobold — злий підзем­ний дух, гном і блазень; Ніобій Nb — на честь героїні давньогрець­кого міфу Ніобеї (Ніоби) — доньки Тантала, яка, втративши всіх своїх дітей, закам'яніла від горя і розпачу; Паладій Pd — від назви астероїда Палади; Церій Се — від назви астероїда Церери; Телур Те — на честь давньоіталійської богині — Матері-Землі (Теллус); Селен Se — від грец. Selhenh — Місяць (у природі селен завжди супроводжує телур, подібно до того, як Місяць є супутником Землі); Тантал Та — на честь Тантала — сина Зевса. Аби пересвідчитися в тому, чи справді владики Олімпу всезнаючі, Тантал приготував печеню зі свого сина Пелопса (Пелопа) і почастував нею боже­ственних гостей... Відтак вони засудили злочинця-синовбивцю на вічні муки від спраги, голоду і страху; Прометій Рт — на честь титана Прометея, який викрав у богів небесний вогонь і приніс його на землю людям. Назва Прометій не тільки символізує дра­матичну історію оволодіння людьми атомною енергією, а й за­стерігає їх від загрозливої небезпеки покарання «стерв'ятником війни» (першовідкривачі прометію — І.Марійський, Л.Гленденін); Торій Th — на честь Тора — давньоскандинавського бога війни, блискавки і грому; Уран U — від назви планети Уран (у давньо­грецькій міфології Уран — бог неба); Нептуній Np — від назви планети Нептун, яка в Сонячній системі розміщена за Ураном. Отже, Нептуній у Періодичній системі розташований за Ураном, подібно до відповідних планет у Сонячній системі. Нептун у римській міфології — бог підводного царства, морів і океанів; Плу­тоній Ри — від назви дев'ятої планети Сонячної системи — Плутона, який знаходиться за Нептуном. У римській міфології Плутон — володар Тартару — підземного світу, царства тіней (померлих). Мер­курій Hg (ртуть, живе срібло) названий на честь непосидючого й невтомного крилатого вісника олімпійських богів — Гермеса (Мер­курія), за рухливість рідкого металу, а також у зв'язку з тим, що вчитель Александра Македонського Арістотель і алхіміки серед­ньовіччя вважали, що Меркурій (ртуть) за всіма ознаками найбільш подібний до Ауруму Аи (золота). Алхімічним символом останнього, як відомо, було Сонце. А в Сонячній системі найближчою плане­тою до нашої зірки і є якраз Меркурій. Латинська назва елемента № 29 Купрум походить від давньогрецької назви середземноморсь­кого острова Кіпр, де в сиву давнину добували в копальнях руду, витоплюючи з неї мідь і бронзу. За легендою, саме на цьому ост­рові з піни морської народилася чарівна донька Зевса — Афроди-та-Венера, яку через це називають ще й Кіпрідою. Отже, не див­но, що неодмінним атрибутом незрівнянної богині краси і ко­хання є відполіроване мідне люстерко з ручкою — тутешній ост­рівний виріб... Відтак виник і відповідний алхімічний символ міді-Венери;

З іменами видатних учених: Самарій Sm названий на честь гірни­чого інженера В.Самарського, який знайшов мінерал в Ільменсь­ких горах на Уралі; Гадоліній Gd названий на честь фінського хіміка Юхана Гадоліна, який відкрив 1794 р. ітрієву землю; Кюрій Cm носить ім'я піонерів атомної доби людства — подружжя П'єра Кюрі і Марії Склодовської-Кюрі; Ейнштейній Es — німецького й американського фізика Альберта Ейнштейна; Фермій — іта­лійського й американського атомного фізика Енріко Фермі; Мен-делєєвій Md — творця Періодичного закону Д.Менделєєва; Но­белій No — видатного вченого, винахідника і підприємця, «дина­мітного короля» і засновника Нобелівської премії — Альфреда Нобеля; Лоуренсій Lr — англійського фізика Ернеста Лоуренса — творця прискорювача заряджених частинок — циклотрона; Резерфордій Rf — англійського фізика Ернеста Резерфорда, який від­крив атомне ядро і здійснив першу ядерну реакцію; Борій Bh — датського фізика Нільса Бора; Майтнерій Mt — німецького фізика і радіохіміка Лізе Майтнер; Сіборгій Sg — Гленна Сіборга, видат­ного американського фізика, творця багатьох штучних надважких елементів